Як оформити спадщину без заповіту: покрокова інструкція

Коротко про головне

Оформлення спадщини без заповіту відбувається за законом. Це означає, що майно померлої особи переходить не до тих, кого вона вказала у заповіті, а до родичів у визначеній законом черговості.

Найчастіше спадщина без заповіту оформлюється після смерті батьків, чоловіка або дружини, бабусі, дідуся чи інших родичів, які не залишили заповіт. У такій ситуації важливо не пропустити строк, правильно визначити коло спадкоємців, звернутися до нотаріуса та зібрати документи на майно.

Що означає спадщина без заповіту

Якщо заповіту немає, спадкування відбувається за законом. Спадкоємці закликаються до спадкування не всі одночасно, а за чергами.

Насамперед право на спадщину мають спадкоємці першої черги: діти померлого, чоловік або дружина, які пережили спадкодавця, та батьки. Якщо таких спадкоємців немає, вони не прийняли спадщину або відмовилися від неї, право переходить до наступної черги.

До другої черги належать рідні брати та сестри, баба і дід з боку матері та батька. Далі можуть спадкувати інші родичі, а також особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років, якщо є підстави для такого спадкування.

Крок 1. Перевірте, чи справді немає заповіту

Перед оформленням спадщини потрібно з’ясувати, чи залишив спадкодавець заповіт. Не завжди родичі знають про його існування. Людина могла скласти заповіт у будь-якого нотаріуса, у тому числі в іншому місті.

Після звернення спадкоємця нотаріус перевіряє інформацію через Спадковий реєстр. Якщо заповіт є, спадкування відбуватиметься за його змістом. Якщо заповіту немає або він не охоплює все майно, застосовується спадкування за законом.

Крок 2. Визначте свою чергу спадкування

Для оформлення спадщини без заповіту потрібно зрозуміти, до якої черги спадкоємців ви належите. Саме від цього залежить, чи маєте ви право на спадщину зараз, чи право переходить до вас лише за відсутності спадкоємців попередньої черги.

Найчастіше спадкоємцями першої черги є:

• діти померлого;
• чоловік або дружина;
• батьки померлого.

Якщо спадкоємців першої черги немає, до спадкування можуть переходити спадкоємці наступних черг. Але кожну ситуацію потрібно перевіряти окремо, особливо якщо є кілька родичів, спір щодо родинних зв’язків, фактичне проживання однією сім’єю або майно оформлене не повністю.

Крок 3. Зверніться до нотаріуса

Щоб оформити спадщину без заповіту, потрібно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Саме нотаріус відкриває спадкову справу, перевіряє документи, коло спадкоємців, склад майна та наявність заповіту.

Звертатися потрібно за місцем відкриття спадщини. Зазвичай це останнє місце проживання померлої особи. Якщо його встановити неможливо, значення може мати місцезнаходження нерухомого майна або основної частини спадкового майна.

Крок 4. Подайте заяву у 6-місячний строк

Для прийняття спадщини встановлений строк — 6 місяців. Він зазвичай обчислюється з дня смерті спадкодавця.

Якщо спадкоємець не проживав постійно разом із померлим на момент смерті, йому потрібно особисто подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу. Якщо цього не зробити вчасно, вважається, що спадкоємець спадщину не прийняв.

Якщо спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого строку не заявив про відмову. Але навіть у такій ситуації для оформлення документів на майно все одно потрібно звернутися до нотаріуса.

Крок 5. Зберіть документи для оформлення спадщини

Для відкриття спадкової справи та подальшого оформлення майна нотаріусу зазвичай потрібні документи, які підтверджують смерть спадкодавця, родинні зв’язки та право власності на майно.

Найчастіше потрібні:

• паспорт та РНОКПП спадкоємця;
• свідоцтво про смерть спадкодавця;
• документи, що підтверджують родинні зв’язки;
• свідоцтво про народження;
• свідоцтво про шлюб;
• документи про зміну прізвища;
• документи на квартиру, будинок, земельну ділянку, автомобіль або інше майно;
• довідка про останнє місце проживання померлого;
• документи щодо вартості майна, якщо вони потрібні для оформлення.

Крок 6. Встановіть склад спадкового майна

Спадщина може включати не лише квартиру або будинок. До складу спадщини можуть входити земельні ділянки, автомобілі, банківські рахунки, корпоративні права, частки в бізнесі, майнові права, а також борги.

Перед оформленням спадщини потрібно зрозуміти, яке саме майно належало померлому. Іноді проблема виникає через те, що майно фактично було у користуванні спадкодавця, але юридично оформлене неправильно або взагалі не зареєстроване.

Крок 7. Дочекайтесь завершення 6 місяців

Свідоцтво про право на спадщину зазвичай видається після закінчення 6 місяців з часу відкриття спадщини. До цього моменту нотаріус збирає інформацію, перевіряє документи, встановлює спадкоємців та склад майна.

Після завершення строку спадкоємець може отримати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадкоємців кілька, кожному може бути видане окреме свідоцтво із зазначенням частки.

Крок 8. Зареєструйте право власності

Якщо у спадщину входить квартира, будинок, земельна ділянка або інше нерухоме майно, після отримання свідоцтва потрібно зареєструвати право власності.

У багатьох випадках нотаріус може провести державну реєстрацію права власності одразу після видачі свідоцтва. Після цього спадкоємець стає повноправним власником майна та може ним розпоряджатися: проживати, продавати, дарувати, здавати в оренду або оформлювати інші правочини.

Що робити, якщо строк прийняття спадщини пропущено

Якщо спадкоємець пропустив 6-місячний строк, це ще не завжди означає, що право на спадщину втрачено остаточно.

Є два основні варіанти:

• отримати письмову згоду інших спадкоємців, які прийняли спадщину;
• звернутися до суду з вимогою визначити додатковий строк для прийняття спадщини.

Суд може надати додатковий строк, якщо причина пропуску була поважною. Наприклад, спадкоємець не знав про смерть спадкодавця, перебував за кордоном, хворів, не мав доступу до документів або були інші обставини, які реально перешкоджали зверненню до нотаріуса.

Якщо між спадкоємцями є спір

Спадкові справи часто ускладнюються конфліктами між родичами. Спір може виникнути щодо часток, складу майна, факту проживання однією сім’єю, права на спадщину, боргів, заповіту або документів на майно.

Найпоширеніші проблеми:

• один спадкоємець не повідомив інших про відкриття спадщини;
• родичі не визнають право іншого спадкоємця;
• майно оформлене не на спадкодавця;
• документи на нерухомість втрачені;
• пропущено строк прийняття спадщини;
• є сумніви щодо дійсності заповіту;
• частина майна не внесена до спадкової справи.

Чи можна оформити спадщину без суду

У більшості стандартних ситуацій спадщину без заповіту можна оформити через нотаріуса без звернення до суду. Це можливо, якщо спадкоємці відомі, строк не пропущено, документи на майно є, а між родичами немає спору.

До суду зазвичай звертаються тоді, коли є проблема, яку нотаріус не може вирішити самостійно. Наприклад, потрібно поновити строк, встановити факт родинних відносин, підтвердити проживання однією сім’єю, визнати право власності на спадкове майно або оскаржити дії інших спадкоємців.

Допомога юриста при оформленні спадщини

Оформлення спадщини без заповіту здається простим лише тоді, коли всі документи є, спадкоємці не конфліктують, а майно правильно зареєстроване.

На практиці часто виникають питання зі строками, чергами спадкування, підтвердженням родинних зв’язків, нерухомістю, земельними ділянками або частками між спадкоємцями.

Юрист може допомогти визначити вашу чергу спадкування, перевірити документи, підготувати заяви до нотаріуса, оцінити ризик пропуску строку, сформувати правову позицію у спорі зі спадкоємцями або підготувати звернення до суду.

Якщо після смерті родича залишилося майно, але заповіту немає, не варто відкладати оформлення. Найкраще одразу перевірити строки, звернутися до нотаріуса та зібрати документи, щоб не втратити право на спадщину або не ускладнити процедуру.