Заперечення у судовій справі: що це таке і коли їх потрібно подавати

Коротко про головне

Заперечення у цивільній справі — це заява відповідача по суті справи, у якій він реагує на пояснення, міркування та аргументи, наведені позивачем у відповіді на відзив.

Такий документ подається після відзиву відповідача та відповіді позивача на відзив. Заперечення зазвичай завершують стандартний обмін основними заявами сторін по суті спору, хоча суд може дозволити додаткові пояснення щодо окремого питання.

Заперечення не повинні повністю повторювати відзив. Їхнє завдання — дати відповідь на нові доводи позивача, спростувати перекручену інтерпретацію документів, перевірити додаткові докази та підтвердити остаточну позицію відповідача.

Що таке заперечення у цивільному процесі

У запереченнях відповідач викладає пояснення та аргументи щодо відповіді позивача на відзив, а також мотиви, з яких відповідні доводи визнаються або відхиляються.

За допомогою документа відповідач може:

• спростувати нові фактичні твердження позивача;
• пояснити зміст документів, які позивач тлумачить неправильно;
• відреагувати на новий розрахунок;
• підтримати заяву про позовну давність;
• заперечити проти несвоєчасного подання доказів;
• поставити під сумнів належність або допустимість нового доказу;
• заперечити проти прихованої зміни позовних вимог;
• підтримати клопотання, подані разом із відзивом;
• заперечити проти судових витрат позивача;
• підтвердити остаточне прохання про відмову в позові повністю або частково.

Документ підписує відповідач або його представник. Якщо представник вступає у справу вперше або його повноваження ще не підтверджені, потрібно додати ордер, довіреність чи інший передбачений законом документ.

Чому термін «заперечення до суду» має два значення

У цивільному процесі словом «заперечення» можуть називатися різні за призначенням документи.

Заперечення як заява по суті справи

Це документ відповідача, який подається після отримання відповіді позивача на відзив. Він стосується суті спору, позовних вимог, фактів, доказів і правової позиції сторін.

Заперечення проти заяви або клопотання

Учасник також може заперечувати проти окремої процесуальної заяви, наприклад проти призначення експертизи, забезпечення позову, витребування доказів, поновлення строку або залучення іншої особи.

Такі заперечення не є документом за статтею 180 ЦПК. Вони стосуються конкретного процесуального питання і можуть подаватися письмово або викладатися усно в засіданні, якщо інше не встановлено судом чи законом.

Чим відрізняються відзив, відповідь на відзив і заперечення

• Позовна заява містить вимоги позивача, фактичні підстави та докази.
• Відзив є основною письмовою позицією відповідача щодо позову.
• Відповідь на відзив подає позивач, реагуючи на аргументи відповідача.
• Заперечення подає відповідач, реагуючи на відповідь позивача.
• Письмові пояснення можуть стосуватися окремого питання або подаватися третьою особою у передбачених законом випадках.

Кожний документ має власну функцію. Не варто називати відзив «запереченням на позов», якщо суд установив строк саме для відзиву. Помилкова назва не завжди є вирішальною, але може створити непорозуміння щодо змісту та процесуальної стадії.

Хто має право подати заперечення

Заперечення за статтею 180 ЦПК подає:

• відповідач особисто;
• представник відповідача;
• керівник юридичної особи в порядку самопредставництва;
• працівник юридичної особи, уповноважений діяти в порядку самопредставництва;
• законний представник у передбачених законом випадках;
• адвокат, повноваження якого підтверджені належним документом.

Третя особа не подає заперечення замість відповідача. Вона викладає власну позицію у поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву.

Якщо у справі кілька відповідачів, кожний може подати окремі заперечення або підтримати спільну позицію, але документ повинен чітко показувати, від імені кого він подається.

Чи обов’язково подавати заперечення

Подання заперечень є правом відповідача. Відсутність документа не означає автоматичного визнання пояснень позивача або позовних вимог.

Водночас без письмової реакції можуть залишитися:

• нові факти, яких не було у позові;
• нові документи позивача;
• аргументи проти заявленої позовної давності;
• інший розрахунок заборгованості;
• пояснення щодо часткових платежів;
• заперечення проти експертизи;
• твердження про неналежність доказів відповідача;
• аргументи щодо правничих витрат;
• фактична зміна підстав або предмета позову.

У спрощеному провадженні без виклику сторін письмові заяви можуть мати особливо важливе значення, оскільки суд розглядає справу переважно за наявними матеріалами.

Коли заперечення особливо важливі

Документ варто підготувати, якщо позивач у відповіді:

• подав нові докази;
• змінив виклад фактичних обставин;
• навів нову правову конструкцію;
• подав інший розрахунок;
• стверджує, що відповідач визнав борг;
• посилається на частковий платіж як на переривання строку;
• заперечує проти застосування позовної давності;
• оспорює належність відповідача;
• надає повну версію документа, якого не було раніше;
• просить не приймати докази відповідача;
• заперечує проти призначення експертизи;
• заявляє додаткові витрати на адвоката;
• фактично намагається змінити позов.

Якщо відповідь лише повторює позов і не містить нової інформації, заперечення можуть бути коротшими. Достатньо зазначити, що відповідач підтримує відзив і пояснити, чому доводи позивача не спростовують основної позиції.

Який строк подання заперечень

Строк установлюється судом. Його потрібно перевіряти в ухвалі про відкриття провадження, ухвалі підготовчого засідання або іншому процесуальному документі суду.

Універсального правила «п’ять днів» чи «десять днів» для всіх цивільних справ немає.

Суд має визначити строк так, щоб:

• відповідач отримав повну відповідь на відзив;
• мав можливість проаналізувати нові аргументи;
• підготував пояснення і допустимі докази;
• направив копії іншим учасникам;
• учасники отримали документ до початку розгляду справи по суті.

Як правильно обчислити строк

Спочатку потрібно визначити подію, з якою суд пов’язав початок строку. Найчастіше це день отримання відповіді на відзив.

Зберігайте:

• поштовий конверт;
• повідомлення про вручення;
• поштовий трекінг;
• опис вкладення;
• повідомлення з Електронного кабінету;
• дату доставлення документа через ЄСІТС;
• розписку про отримання в суді;
• технічні відомості електронного відправлення.

Перебіг строку, визначеного у днях, за загальним правилом починається наступного дня після відповідної події. Якщо останній день припадає на неробочий день, застосовуються правила перенесення закінчення строку.

При поштовому поданні збережіть квитанцію та опис вкладення. При електронному — підтвердження підписання, відправлення і доставлення документа до суду.

Як попросити продовжити строк

Строк для заперечень установлюється судом. Тому заяву про його продовження потрібно подати до закінчення визначеного строку.

У заяві зазначають:

• номер справи;
• дату отримання відповіді на відзив;
• строк, установлений судом;
• обставини, які перешкоджають своєчасному поданню;
• дії, уже вчинені для підготовки документа;
• додатковий час, який об’єктивно потрібен;
• докази наведених причин;
• прохання продовжити строк до конкретної дати.

Причинами можуть бути:

• неотримання частини додатків;
• значний обсяг матеріалів;
• необхідність отримати банківські документи;
• потреба у перекладі;
• об’єктивна технічна проблема;
• підтверджена хвороба;
• інші обставини, які реально унеможливлюють підготовку.

Що робити, якщо строк уже сплив

Документи, подані після закінчення процесуального строку, можуть залишитися без розгляду.

Оскільки строк для заперечень установлює суд, процесуальний кодекс прямо передбачає його продовження за заявою, поданою до закінчення строку. Тому після пропуску не слід розраховувати, що документ буде автоматично прийнятий.

У такій ситуації доцільно невідкладно подати:

• готові заперечення;
• окрему мотивовану заяву щодо причин несвоєчасного подання;
• докази дати отримання відповіді позивача;
• документи, що підтверджують об’єктивну перешкоду;
• пояснення, коли перешкода припинилася;
• обґрунтування швидкості подальших дій відповідача.

Можливість врахування документа залежатиме від обставин, змісту судової ухвали та процесуальної оцінки суду. Прийняття запізнілих заперечень не гарантується.

Як проаналізувати відповідь позивача

Порівнюйте відповідь не лише з відзивом, а й із первинною позовною заявою та додатками до неї.

Зручно скласти таблицю:

• аргумент позивача;
• де він зазначений;
• чи був цей аргумент у позові;
• позиція відповідача у відзиві;
• новий доказ позивача;
• контраргумент відповідача;
• доказ відповідача;
• необхідна процесуальна дія.

Окремо перевірте:

• чи всі додатки фактично надіслані;
• чи подані документи повністю;
• чи пояснено причини пізнішого подання доказів;
• чи не змінена хронологія подій;
• чи не заявлено нову вимогу;
• чи не змінено предмет або підстави позову;
• чи правильно враховані платежі;
• чи спростовано заяву про позовну давність;
• чи є заперечення проти витрат відповідача;
• чи заявлені нові процесуальні клопотання.

Як реагувати на нові або перекручені доводи

Кожний істотний аргумент доцільно розглядати окремо:

1. Коротко викласти довід позивача.
2. Зазначити, чому відповідач із ним не погоджується.
3. Навести правильну фактичну обставину.
4. Послатися на конкретний доказ.
5. Пояснити правове значення.
6. Зробити короткий висновок щодо відповідної вимоги.

Наприклад, якщо позивач стверджує, що частковий платіж підтверджує визнання всього боргу, потрібно перевірити:

• дату платежу;
• його призначення;
• одержувача;
• договір або рахунок, якого він стосується;
• листування сторін;
• суму, яку фактично визнавав відповідач;
• чи стосувався платіж саме спірного зобов’язання.

Емоційна оцінка позиції позивача не замінює аналіз документа, дати, суми та правових наслідків.

Структура заперечень до суду

Документ доцільно побудувати з таких частин:

1. Назва суду.
2. Номер справи та прізвище судді.
3. Відомості про учасників.
4. Назва документа.
5. Коротка інформація про предмет спору.
6. Дата отримання відповіді на відзив.
7. Загальна позиція відповідача.
8. Реакція на фактичні аргументи позивача.
9. Реакція на правові аргументи.
10. Перевірка додаткових доказів.
11. Перевірка розрахунків.
12. Позиція щодо процесуальних клопотань.
13. Позиція щодо судових витрат.
14. Прохальна частина.
15. Перелік додатків.
16. Дата і підпис.

Якщо відповідь позивача має чітку нумерацію, заперечення можна викласти у тій самій послідовності. Це полегшує суду зіставлення позицій сторін.

Які реквізити потрібно зазначити

У документі зазначають:

• повну назву суду;
• номер судової справи;
• прізвище та ініціали судді;
• повне ім’я або найменування позивача;
• повне ім’я або найменування відповідача;
• адресу та поштовий індекс відповідача;
• ідентифікаційні дані у передбаченому законом обсязі;
• номер телефону та електронну пошту;
• відомості про наявність або відсутність Електронного кабінету;
• дату отримання відповіді на відзив;
• пояснення щодо аргументів позивача;
• перелік доказів, що додаються;
• докази, які неможливо подати, та причини;
• позицію щодо судових витрат;
• попередній розрахунок додаткових витрат відповідача;
• дату й підпис.

Якщо від імені відповідача діє новий представник, додайте документ, який підтверджує його повноваження.

Як викласти заперечення щодо фактів

Відповідач повинен не просто заперечити твердження, а пояснити власну версію події та підтвердити її доказом.

Можна заперечувати, зокрема:

• дату виникнення зобов’язання;
• факт отримання коштів;
• факт передання майна;
• обсяг виконаних робіт;
• кількість поставленого товару;
• дату отримання письмової вимоги;
• призначення платежу;
• наявність згоди на правочин;
• належність підпису;
• дату припинення трудових або сімейних відносин;
• розмір завданої шкоди;
• причинний зв’язок між діями та наслідками.

Якщо позивач подав лише частину документа, відповідач може надати повну версію та пояснити, як пропущені сторінки змінюють його зміст.

Які правові заперечення можна навести

Позивач може не змінювати факти, але навести нову правову оцінку. Відповідачу потрібно пояснити, чому така оцінка не відповідає змісту правовідносин.

Залежно від справи можна посилатися на:

• неналежний спосіб захисту;
• відсутність порушеного права позивача;
• відсутність відповідного обов’язку відповідача;
• неналежного відповідача;
• сплив позовної давності;
• припинення зобов’язання виконанням;
• зарахування зустрічних вимог;
• відсутність причинного зв’язку;
• невиконання обов’язку самим позивачем;
• неправильне тлумачення умов договору;
• відсутність підстав для штрафу або відшкодування;
• недотримання обов’язкового досудового порядку;
• наявність рішення щодо того самого спору;
• інші матеріально-правові чи процесуальні підстави.

Не обмежуйтеся переліком статей. Поясніть, яка норма застосовується, яка її умова не виконана та як це впливає на вимогу.

Як перевірити новий розрахунок позивача

Якщо до відповіді додано уточнений або порівняльний розрахунок, його потрібно зіставити з позовом, відзивом і первинними документами.

Перевірте:

• основну суму зобов’язання;
• дату кожного нарахування;
• часткові платежі;
• призначення платежів;
• початок прострочення;
• період нарахування санкцій;
• проценти;
• пеню та штрафи;
• інфляційні нарахування;
• застосовані ставки;
• подвійне врахування сум;
• арифметичні помилки;
• зміну ціни позову;
• сплату додаткового судового збору за потреби.

Якщо розрахунок залишається неправильним, додайте власну порівняльну таблицю: період, сума позивача, сума відповідача, проведений платіж, залишок і документ.

Як підтримати заперечення про позовну давність

Якщо відповідач заявив про позовну давність у відзиві, а позивач заперечив проти її застосування, потрібно надати детальний розрахунок строку.

Перевірте:

• яка тривалість строку застосовується;
• коли виникло право на позов;
• коли зобов’язання мало бути виконане;
• коли позивач дізнався про порушення;
• чи є платежі періодичними;
• чи змінювався строк виконання;
• чи визнавав відповідач борг;
• чи стосувався частковий платіж спірного зобов’язання;
• чи були підстави для зупинення або переривання;
• до якої саме частини вимог застосовується строк.

Якщо позивач посилається на лист, акт звірки або платіж, перевірте його зміст. Не кожний контакт сторін автоматично означає визнання всього боргу.

Чи можна додати нові докази до заперечень

Основні докази відповідач повинен подавати разом із відзивом. Заперечення не призначені для безпідставного доповнення раніше неповної доказової бази.

Новий доказ може бути доречним, якщо:

• він спростовує аргумент, уперше наведений позивачем;
• необхідність його подання виникла після отримання відповіді;
• позивач подав неповну версію документа;
• доказ був отриманий після подання відзиву;
• його неможливо було отримати раніше з об’єктивних причин;
• суд установив додатковий строк;
• змінилися обставини, які потрібно доказувати.

Разом із доказом поясніть:

• який довід позивача він спростовує;
• чому його не подано з відзивом;
• коли документ отримано;
• які дії вчинялися для його отримання;
• чому причина неподання не залежала від відповідача;
• у кого зберігається оригінал.

Як оформити електронні докази

Повідомлення, електронні листи, фотографії, аудіо та відео потрібно подавати так, щоб суд міг установити їх походження та повний зміст.

Зберігайте:

• первинний файл;
• дані відправника та одержувача;
• дату й час;
• повний контекст листування;
• вкладені документи;
• адресу вебсторінки;
• метадані за наявності;
• пристрій або обліковий запис, де зберігається оригінал;
• незмінений файл аудіо чи відео.

Якщо позивач подав обрізану переписку, відповідач може надати повну послідовність повідомлень і пояснити контекст спірної фрази.

Не змінюйте оригінальний файл. Для виділення потрібного фрагмента підготуйте окрему копію, але зберігайте первинний матеріал без редагування.

Що робити, якщо доказ перебуває в іншої особи

Якщо для спростування відповіді потрібен документ із банку, роботодавця, нотаріуса, державного органу, медичного закладу або позивача, можна просити суд його витребувати.

У клопотанні зазначте:

• точну назву документа;
• дату, номер або період;
• особу, в якої він перебуває;
• обставину, яку він підтверджує або спростовує;
• зв’язок із доводами позивача;
• причину неможливості отримати самостійно;
• вжиті заходи для отримання;
• докази направлення відповідного запиту.

Загальне прохання «витребувати всі документи» не дозволяє суду зрозуміти, який матеріал потрібен і чому він має значення.

Які клопотання можна подати разом із запереченнями

Залежно від змісту відповіді позивача можуть знадобитися:

• клопотання про долучення додаткового доказу;
• клопотання про витребування доказів;
• клопотання про виклик свідка;
• клопотання про призначення експертизи;
• заперечення проти несвоєчасного доказу позивача;
• клопотання про огляд електронного доказу;
• клопотання про виклик експерта;
• заперечення проти забезпечення позову;
• заперечення проти зміни порядку розгляду;
• клопотання про участь у засіданні через відеоконференцію;
• заява про продовження строку;
• інші документи, необхідні для захисту.

Складне клопотання краще оформлювати окремо: із назвою, обставинами, доказами, правовим обґрунтуванням та конкретним проханням.

Що зазначити про судові витрати

Позивач у відповіді може заперечувати проти витрат відповідача або заявляти нові витрати на правничу допомогу.

Відповідачу потрібно перевірити:

• чи подано попередній розрахунок;
• чи пов’язані послуги саме з цією справою;
• чи підтверджені вони договором;
• чи є детальний опис виконаних робіт;
• чи підтверджена оплата або обов’язок її здійснити;
• чи є витрати співмірними зі складністю справи;
• чи не дублюються однакові послуги;
• чи відповідає заявлений час фактичному обсягу документів.

У запереченнях можна підтримати власний попередній розрахунок та викласти позицію щодо витрат іншої сторони.

За подання самих заперечень окремий судовий збір не сплачується.

Які документи додати до заперечень

Залежно від справи до документа можуть додаватися:

• докази, що спростовують нові доводи позивача;
• повна копія документа, поданого позивачем частково;
• банківські виписки;
• платіжні документи;
• повне електронне листування;
• порівняльний розрахунок;
• офіційні відповіді установ;
• висновок експерта;
• клопотання про витребування доказів;
• клопотання про долучення нового доказу;
• заява про продовження строку;
• документи про повноваження нового представника;
• докази направлення копій учасникам;
• нумерований перелік додатків.

Не потрібно повторно подавати всі документи з відзиву, якщо вони вже містяться у справі. У тексті можна послатися на конкретний додаток до відзиву.

Як направити копії іншим учасникам

Копію заперечень та нових додатків потрібно направити іншим учасникам одночасно з поданням документа до суду.

При паперовому направленні зберігайте:

• поштову квитанцію;
• опис вкладення;
• перелік усіх додатків;
• підтвердження вручення за наявності;
• копію фактично відправленого комплекту.

При електронному направленні збережіть підтвердження, сформоване ЄСІТС, про доставлення документів до Електронного кабінету учасника.

Якщо електронного кабінету в учасника немає, може знадобитися поштове направлення листом з описом вкладення.

Як подати заперечення через Електронний суд

Документ подається як вторинна заява у вже відкритій судовій справі.

1. Увійдіть до Електронного кабінету.
2. Знайдіть справу за номером.
3. Створіть новий процесуальний документ.
4. Оберіть заперечення або відповідний тип заяви.
5. Завантажте остаточний текст.
6. Додайте докази та окремі клопотання.
7. Направте копії іншим учасникам.
8. Додайте підтвердження направлення.
9. Перевірте назви та читабельність файлів.
10. Підпишіть пакет електронним підписом.
11. Завершіть відправлення.
12. Збережіть технічне підтвердження.

Файли можна назвати так:

• «00_Заперечення»;
• «01_Порівняльний_розрахунок»;
• «02_Банківська_виписка»;
• «03_Повне_листування»;
• «04_Клопотання_про_долучення_доказу»;
• «05_Докази_направлення».

Статус чернетки не підтверджує подання. Після підписання перевірте, чи документ з’явився серед надісланих і чи доставлений до суду.

Що відбувається після подання заперечень

Заперечення долучаються до вже відкритої справи та оцінюються судом разом із позовом, відзивом, відповіддю на відзив та доказами сторін.

Після подання потрібно:

• перевірити доставлення документа суду;
• перевірити направлення іншим учасникам;
• контролювати вирішення клопотань;
• готуватися до підготовчого засідання;
• перевіряти нові документи в Електронному кабінеті;
• заперечувати проти несвоєчасних доказів за потреби;
• підготувати питання експерту або свідкам;
• уточнити позицію щодо судових витрат;
• вести календар процесуальних строків.

Заперечення не відкривають нове провадження і не потребують окремого рішення про прийняття, як позовна заява.

Суд може дозволити додаткові пояснення щодо окремого питання, але сторона не повинна розраховувати, що зможе необмежено доповнювати позицію після завершення строків.

Покроковий порядок підготовки заперечень

1. Отримайте повну відповідь на відзив із додатками.
2. Зафіксуйте дату її отримання.
3. Перевірте строк, установлений судом.
4. Порівняйте відповідь із позовом і відзивом.
5. Виділіть нові факти та правові аргументи.
6. Перевірте нові документи позивача.
7. Перевірте пояснення щодо пізнішого подання доказів.
8. Порівняйте грошові розрахунки.
9. Проаналізуйте аргументи щодо позовної давності.
10. Перевірте, чи не змінено предмет або підстави позову.
11. Визначте доводи, які можуть вплинути на рішення.
12. Підготуйте відповідь на кожний істотний довід.
13. Доберіть докази спростування.
14. Поясніть причини подання нових доказів.
15. Підготуйте порівняльний розрахунок за потреби.
16. Визначте документи, які потрібно витребувати.
17. Підготуйте необхідні клопотання.
18. Сформулюйте остаточне прохання до суду.
19. Складіть нумерований перелік додатків.
20. Направте копії всім учасникам.
21. Додайте підтвердження направлення.
22. Підпишіть і подайте документ у строк.
23. Збережіть підтвердження подання.
24. Продовжуйте контролювати справу.

Короткий чекліст перед поданням

• отримано повну відповідь позивача;
• зафіксовано дату отримання;
• перевірено строк з ухвали;
• правильно зазначено номер справи;
• зазначено суддю та учасників;
• вказано інформацію про Електронний кабінет;
• заперечення не дублюють відзив повністю;
• виділено нові аргументи позивача;
• кожний істотний аргумент отримав відповідь;
• кожне заперечення пов’язане з доказом;
• перевірено новий розрахунок;
• проаналізовано позовну давність;
• перевірено своєчасність доказів позивача;
• пояснено подання нових доказів відповідача;
• зазначено місцезнаходження оригіналів;
• підготовлено клопотання про витребування;
• не заявлено зустрічну вимогу без окремого позову;
• сформульовано остаточне прохання;
• викладено позицію щодо судових витрат;
• додано документи представника за потреби;
• копії направлено учасникам;
• додано докази направлення;
• документ підписано;
• збережено підтвердження подання.

Типові помилки при підготовці заперечень

• називати запереченням будь-який документ про незгоду;
• подавати заперечення замість відзиву;
• не перевірити строк, установлений судом;
• просити продовження вже після закінчення строку;
• повністю копіювати текст відзиву;
• відповідати на другорядні фрази замість ключових аргументів;
• не аналізувати нові докази позивача;
• не заперечувати проти несвоєчасного доказу;
• додавати власні докази без пояснення причин;
• не перевірити уточнений розрахунок;
• не підтримати заяву про позовну давність;
• не реагувати на фактичну зміну позову;
• заявляти зустрічні вимоги лише в прохальній частині;
• подавати обрізане листування;
• не зберігати первинні електронні файли;
• не направляти копії учасникам;
• додавати квитанцію без опису вкладення;
• не перевіряти статус електронного документа;
• вважати, що заперечення автоматично замінюють участь у справі.

Пов’язані матеріали

Коли потрібна допомога адвоката

Юридична перевірка доцільна, якщо відповідь позивача містить нові документи, складний фінансовий розрахунок, експертний висновок або аргументи проти позовної давності.

Допомога особливо важлива, якщо:

• до закінчення строку залишилося мало часу;
• позивач подав значний обсяг матеріалів;
• потрібно перевірити банківські платежі;
• оспорюється підпис або чинність договору;
• позивач фактично змінив позов;
• потрібно заперечити проти нового доказу;
• необхідна експертиза;
• документи перебувають у банку або державного органу;
• справа розглядається без виклику сторін;
• строк уже пропущений.

Адвокат може:

• проаналізувати позов, відзив і відповідь позивача;
• визначити юридично значущі нові доводи;
• перевірити додаткові докази;
• підготувати спростування кожного аргументу;
• перерахувати заявлені суми;
• підтримати заяву про позовну давність;
• заперечити проти несвоєчасних доказів;
• підготувати клопотання про витребування;
• перевірити, чи не змінено позов;
• подати документи через Електронний суд.