Відзив на позовну заяву: як правильно підготувати і подати до суду

Коротко про головне

Відзив на позовну заяву — основний процесуальний документ, у якому відповідач викладає свою позицію щодо позову. Він дозволяє пояснити, які вимоги визнаються, які заперечуються, які факти викладено неправильно та якими доказами підтверджується позиція відповідача.

Відзив не повинен бути емоційною відповіддю на звинувачення позивача. Його завдання — послідовно проаналізувати кожну вимогу, перевірити фактичні обставини, розрахунки, строки, належність відповідача та обраний спосіб захисту.

Готувати документ потрібно одразу після отримання ухвали про відкриття провадження. Саме в ній суд визначає строк подання, порядок розгляду справи, строки наступних заяв і дату підготовчого або судового засідання.

Що таке відзив на позовну заяву

Відзив є заявою відповідача по суті справи. У ньому викладаються заперечення проти позову, позиція щодо наведених позивачем обставин, власні докази та процесуальні клопотання.

За допомогою відзиву відповідач може:

• повністю заперечити проти позову;
• визнати окремі вимоги або частину суми;
• погодитися з окремими фактами, але заперечити правові наслідки;
• спростувати викладену позивачем хронологію;
• надати інший розрахунок заборгованості;
• заявити про сплив позовної давності;
• вказати на неналежного відповідача;
• заперечити проти обраного способу захисту;
• подати докази, яких немає в матеріалах справи;
• заявити клопотання про витребування доказів або експертизу;
• заперечити проти заявленого розміру судових витрат.

Відзив подається після відкриття провадження у справі. До цього моменту може бути невідомий номер справи, склад суду, порядок розгляду та встановлений судом строк.

Чим відзив відрізняється від заперечення і зустрічного позову

Ці документи мають різне призначення і не замінюють один одного.

• Відзив — первинна письмова позиція відповідача щодо позову та доданих до нього доказів.
• Відповідь на відзив — документ позивача, у якому він реагує на заперечення відповідача.
• Заперечення — наступний документ відповідача, у якому він відповідає на аргументи з відповіді на відзив.
• Зустрічний позов — самостійні позовні вимоги відповідача до первісного позивача.
• Пояснення третьої особи — позиція особи, яка не є позивачем або відповідачем, але рішення може вплинути на її права чи обов’язки.

Якщо відповідач хоче лише відмови в задоволенні позову, зазвичай достатньо відзиву. Якщо він хоче стягнути з позивача кошти, визнати за собою право або отримати інший самостійний результат, може знадобитися зустрічний позов.

Що перевірити в ухвалі про відкриття провадження

Підготовку відзиву потрібно починати з уважного прочитання ухвали, а не лише позовної заяви.

В ухвалі перевірте:

• номер справи;
• назву суду та прізвище судді;
• дату відкриття провадження;
• вид провадження — загальний або спрощений;
• строк подання відзиву;
• дату, час і місце засідання;
• чи розглядатиметься справа без виклику сторін;
• строки відповіді на відзив і заперечень;
• обов’язок зареєструвати Електронний кабінет;
• витребувані судом документи;
• інші процесуальні вказівки.

Окремо зафіксуйте дату отримання ухвали. Саме з врученням документа часто пов’язується початок строку для відзиву.

Який строк подання відзиву

Конкретний строк установлює суд в ухвалі про відкриття провадження. У цивільній справі він не може бути меншим ніж 15 днів із дня вручення відповідної ухвали.

Орієнтуватися потрібно не на дату складання ухвали і не на дату її розміщення в реєстрі, а на правила вручення процесуального документа конкретному відповідачу.

Суд повинен установити строк, достатній для підготовки відзиву та доказів, а також для того, щоб інші учасники отримали документ до першого підготовчого засідання.

Як правильно обчислити строк

Спочатку встановіть дату належного вручення ухвали, а потім обчислюйте строк за правилами процесуального закону.

Для перевірки строку збережіть:

• поштовий конверт;
• повідомлення про вручення;
• трекінг поштового відправлення;
• розписку про отримання;
• повідомлення про доставлення до Електронного кабінету;
• дату фактичного ознайомлення в суді;
• інші офіційні дані про вручення.

Якщо останній день припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, останнім днем строку за загальним правилом є наступний робочий день.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення документ здано на пошту або передано належним засобом зв’язку. Однак потрібно мати підтвердження дати й змісту відправлення.

Що робити, якщо строк подання відзиву пропущено

Ігнорувати пропуск не варто. Відзив потрібно підготувати та подати разом із поясненням причин несвоєчасного звернення і доказами відповідних обставин.

Якщо встановлений судом строк ще не закінчився, можна завчасно просити суд продовжити його. У заяві потрібно пояснити, чому підготувати повний документ у визначений строк об’єктивно неможливо.

Причини можуть підтверджуватися:

• медичними документами;
• доказами пізнього або неповного вручення матеріалів;
• підтвердженою технічною несправністю ЄСІТС;
• відсутністю доступу до документів через об’єктивні обставини;
• перебуванням особи на території бойових дій;
• іншими доказами, що пояснюють неможливість своєчасного подання.

Самі по собі зайнятість, незнання закону або усна домовленість із позивачем не гарантують прийняття простроченого документа.

Як проаналізувати позов перед підготовкою відзиву

Спочатку розділіть позов на окремі складові. Не намагайтеся відповідати на весь текст одним загальним запереченням.

Перевірте:

• кожну позовну вимогу;
• фактичну підставу кожної вимоги;
• документи, на які посилається позивач;
• наявність підписів і повних сторінок документів;
• правильність розрахунків;
• дати виникнення зобов’язань;
• виконані відповідачем платежі або дії;
• строк позовної давності;
• належність відповідача;
• юрисдикцію та підсудність;
• ефективність обраного способу захисту;
• наявність іншої справи між тими самими сторонами;
• чи потрібно залучити третю особу;
• чи є підстави для зустрічного позову.

Зручно створити таблицю: твердження позивача, позиція відповідача, доказ позивача, доказ відповідача, правовий висновок.

Структура відзиву на позовну заяву

Відзив доцільно побудувати з таких частин:

1. Назва суду.
2. Номер справи та прізвище судді.
3. Відомості про учасників справи.
4. Назва документа.
5. Коротка інформація про предмет позову.
6. Відомості про вимоги, які визнаються або не визнаються.
7. Обставини, з якими відповідач погоджується.
8. Заперечення щодо спірних фактів.
9. Заперечення щодо правових підстав позову.
10. Альтернативний розрахунок за потреби.
11. Посилання на докази.
12. Процесуальні заяви та клопотання.
13. Позиція щодо судових витрат позивача.
14. Попередній розрахунок витрат відповідача.
15. Прохальна частина.
16. Перелік додатків.
17. Дата та підпис.

Заголовки всередині документа не є самоціллю, але вони допомагають відокремити фактичні, правові та процесуальні заперечення.

Які реквізити потрібно зазначити

У відзиві зазначаються, зокрема:

• найменування або ім’я позивача;
• номер судової справи;
• повне ім’я або найменування відповідача;
• адреса проживання або місцезнаходження;
• поштовий індекс;
• ідентифікаційний код юридичної особи;
• РНОКПП фізичної особи за наявності;
• відомі засоби зв’язку;
• адреса електронної пошти;
• відомості про наявність або відсутність Електронного кабінету;
• інформація про визнані вимоги й обставини;
• заперечення проти позову;
• перелік доданих доказів;
• відомості про докази, які поки неможливо подати;
• позиція щодо витрат позивача;
• попередній розрахунок власних судових витрат.

Якщо документ подається представником, потрібно перевірити підтвердження його повноважень.

Як зазначити визнані та спірні обставини

Не потрібно заперечувати очевидний факт лише для створення враження активного захисту. Це перевантажує документ і може знизити переконливість позиції.

Відповідач може прямо зазначити:

• які позовні вимоги визнаються повністю;
• які вимоги визнаються частково;
• яку суму відповідач вважає правильною;
• які факти не оспорюються;
• з якою правовою оцінкою відповідач погоджується;
• які обставини категорично заперечуються.

Наприклад, відповідач може визнати факт укладення договору, але заперечити розмір боргу через невраховані платежі. Або визнати отримання коштів, але посилатися на інший строк їх повернення.

Як підготувати заперечення щодо фактичних обставин

Фактичне заперечення повинно містити не лише фразу, що твердження позивача є неправдивим, а альтернативне пояснення та посилання на доказ.

Зручна послідовність:

1. Навести конкретне твердження позивача.
2. Зазначити, чи визнає його відповідач.
3. Пояснити, у чому полягає помилка або неповнота.
4. Викласти правильну хронологію.
5. Послатися на конкретний доказ.
6. Пояснити значення обставини для вирішення спору.

Наприклад, можна заперечувати:

• дату виникнення боргу;
• факт отримання товару або послуги;
• обсяг виконаних робіт;
• наявність згоди на правочин;
• факт направлення вимоги;
• дату припинення сімейних або трудових відносин;
• належність підпису;
• розмір завданої шкоди;
• зв’язок між діями відповідача та наслідками.

Які правові заперечення можна навести

Навіть якщо частина фактів не заперечується, це не завжди означає правильність правового висновку позивача.

Залежно від справи відповідач може посилатися на:

• неналежний спосіб захисту;
• відсутність порушеного права позивача;
• відсутність обов’язку відповідача;
• неналежного відповідача;
• сплив позовної давності;
• відсутність причинного зв’язку;
• невиконання зустрічного обов’язку позивачем;
• припинення зобов’язання виконанням або зарахуванням;
• неправильне тлумачення договору;
• відсутність передбачених законом підстав відповідальності;
• порушення обов’язкового досудового порядку;
• наявність судового рішення щодо того самого спору;
• інші матеріально-правові або процесуальні підстави.

Правове заперечення потрібно пов’язувати з конкретними обставинами справи. Простий перелік статей без пояснення не замінює аргументацію.

Як перевірити грошовий розрахунок позивача

Якщо позов містить вимогу про стягнення коштів, потрібно перевірити кожну складову, а не лише загальну суму.

Перевірте:

• основний борг;
• дату виникнення кожного платежу;
• часткові оплати;
• призначення платежів;
• початок прострочення;
• проценти;
• пеню та штрафи;
• інфляційні нарахування;
• періоди подвійного нарахування;
• застосовані ставки;
• договірні обмеження;
• строк позовної давності за окремими платежами;
• арифметичні помилки.

Якщо розрахунок неправильний, додайте власну таблицю: дата, підстава, сума позивача, правильна сума, проведений платіж, залишок і документ.

Які докази потрібно додати до відзиву

Відповідач повинен подати разом із відзивом усі наявні докази, якими обґрунтовуються заперечення.

Це можуть бути:

• договори та додаткові угоди;
• акти приймання-передачі;
• квитанції та платіжні доручення;
• банківські виписки;
• листи, заяви та претензії;
• докази направлення документів;
• накази та кадрові матеріали;
• витяги з державних реєстрів;
• фотографії та відеозаписи;
• електронне листування;
• експертні висновки;
• заяви свідків;
• власний розрахунок;
• інші матеріали, пов’язані із запереченнями.

Якщо доказ уже подав позивач і відповідач не заперечує його повноту та достовірність, повторно додавати той самий документ не завжди потрібно. У відзиві можна послатися на відповідний додаток позову.

Якщо важливий доказ неможливо подати вчасно, потрібно письмово повідомити суд, назвати доказ, пояснити причини та підтвердити вжиті дії для його отримання.

Як оформити електронні докази

Скриншоти, електронні листи, повідомлення, фотографії та відеозаписи потрібно подавати так, щоб можна було встановити їх походження і повний зміст.

Зберігайте:

• оригінальний електронний файл;
• ім’я або адресу відправника;
• дату й час повідомлення;
• повний контекст листування;
• вкладені файли;
• адресу вебсторінки;
• метадані за наявності;
• пристрій або обліковий запис, де міститься оригінал.

Обрізаний скриншот без імені учасника, дати та попередніх повідомлень може не підтвердити обставину, на яку посилається відповідач.

Що робити, якщо доказ перебуває у позивача, банку або іншої особи

Якщо відповідач не може самостійно отримати документ, разом із відзивом варто подати клопотання про його витребування.

Перед цим бажано:

1. Точно визначити документ.
2. Встановити, у кого він зберігається.
3. Направити самостійний запит.
4. Зберегти доказ направлення.
5. Додати відмову або підтвердити відсутність відповіді.

У клопотанні потрібно зазначити:

• який доказ витребовується;
• яку обставину він підтверджує або спростовує;
• чому документ перебуває у конкретної особи;
• чому відповідач не може отримати його самостійно;
• які дії вже були здійснені.

Загальне прохання «витребувати всі документи у позивача» не пояснює суду, що саме потрібно та яке це має значення.

Які клопотання можна подати разом із відзивом

Залежно від справи відповідачу можуть знадобитися:

• клопотання про витребування доказів;
• клопотання про виклик свідків;
• клопотання про призначення експертизи;
• заява про застосування позовної давності;
• заява про залучення третьої особи;
• клопотання про огляд електронного або речового доказу;
• клопотання про розгляд справи з викликом сторін;
• заперечення проти спрощеного провадження;
• клопотання про продовження строку;
• клопотання про участь у засіданні в режимі відеоконференції;
• інші заяви, необхідні для захисту.

Кожне складне клопотання краще оформлювати окремим документом із власним обґрунтуванням і прохальною частиною.

Як заявити про сплив позовної давності

Якщо для вимоги сплив строк позовної давності, відповідачу потрібно прямо заявити про її застосування. Суд не повинен застосовувати такий наслідок автоматично лише тому, що відповідні дати є у матеріалах.

У заяві або відзиві потрібно визначити:

• який строк застосовується;
• коли він почався;
• коли закінчився;
• чи були підстави для зупинення або переривання;
• до яких саме вимог або платежів застосовується строк;
• які документи підтверджують відповідні дати.

Не завжди один строк застосовується до всієї суми. У спорах із періодичними платежами кожну складову може знадобитися аналізувати окремо.

Коли разом із відзивом потрібен зустрічний позов

Зустрічний позов потрібен, якщо відповідач має самостійні вимоги до позивача, пов’язані з первісним спором.

Наприклад, відповідач може просити:

• стягнути зустрічну заборгованість;
• визнати договір недійсним;
• розірвати договір;
• визнати право власності;
• зарахувати взаємні вимоги через суд;
• одержати інший самостійний результат.

Зустрічний позов подається у строк для відзиву. Він повинен відповідати вимогам до звичайної позовної заяви, містити власні докази, розрахунок, додатки та документ про судовий збір або підтвердження пільги.

Спільний розгляд можливий, якщо первісний і зустрічний позови взаємопов’язані та їх спільний розгляд є доцільним.

Що зазначити про судові витрати

Відзив повинен містити позицію щодо заявлених позивачем витрат і попередній розрахунок витрат відповідача.

Відповідач може заперечувати проти:

• непідтверджених витрат на адвоката;
• витрат, не пов’язаних із розглядом справи;
• надмірного обсягу заявлених послуг;
• неспівмірного гонорару;
• витрат без договору, акта або платіжного документа;
• подвійного включення однієї послуги;
• інших необґрунтованих сум.

У попередньому розрахунку відповідач може зазначити очікувані витрати на правничу допомогу, експертизу, переклад, отримання доказів та інші процесуальні дії.

За подання самого відзиву окремий судовий збір не сплачується. Проте збір може виникнути при поданні зустрічного позову, апеляційної скарги або іншого документа, за який закон установлює відповідну ставку.

Які документи додаються до відзиву

До комплекту можуть входити:

• письмові докази заперечень;
• електронні докази;
• висновок експерта;
• заяви свідків;
• альтернативний розрахунок;
• клопотання про витребування доказів;
• клопотання про виклик свідків;
• заява про позовну давність;
• інші процесуальні клопотання;
• ордер, довіреність або інше підтвердження повноважень;
• докази направлення відзиву всім учасникам;
• попередній розрахунок судових витрат;
• нумерований перелік додатків.

Не потрібно додавати судову квитанцію лише за подання відзиву. Якщо одночасно подається зустрічний позов, для нього формується окремий комплект документів.

Як направити копію відзиву іншим учасникам

Копію відзиву та всіх нових додатків потрібно направити позивачу, іншим відповідачам і третім особам одночасно з поданням документа до суду.

У паперовій формі доцільно використовувати:

• цінний або рекомендований лист;
• опис вкладення;
• поштову квитанцію;
• підтвердження вручення за наявності.

В описі потрібно перелічити не лише «відзив», а й додані документи, особливо якщо вони вперше подаються у справі.

При електронному поданні документи можуть направлятися до Електронних кабінетів учасників. Якщо в адресата немає кабінету або відомостей про нього, може знадобитися паперове відправлення з описом вкладення.

Як подати відзив через Електронний суд

Відзив можна подати через Електронний кабінет, обравши наявну судову справу та відповідний вид документа.

Загальний порядок:

1. Увійти до Електронного кабінету.
2. Знайти справу за номером.
3. Створити процесуальний документ.
4. Обрати відзив на позовну заяву.
5. Завантажити текст відзиву.
6. Додати докази та клопотання.
7. Додати документи про повноваження представника.
8. Направити копії іншим учасникам.
9. Додати підтвердження направлення.
10. Перевірити всі файли.
11. Підписати пакет електронним підписом.
12. Завершити відправлення.
13. Зберегти підтвердження.

Називайте файли зрозуміло: «00_Відзив», «01_Договір», «02_Квитанції», «03_Розрахунок», «04_Клопотання».

Після відправлення перевірте статус документа. Збережена чернетка не означає, що відзив надійшов до суду.

Що відбувається після подання відзиву

Після отримання документа позивач може подати відповідь на відзив. У ній він реагує на аргументи та докази відповідача.

Після цього відповідач може подати заперечення на відповідь позивача у строк, установлений судом.

Тому після відправлення відзиву потрібно:

• перевіряти Електронний кабінет і пошту;
• контролювати отримання відповіді на відзив;
• зафіксувати строк для заперечень;
• проаналізувати нові докази позивача;
• за потреби заперечити проти несвоєчасних доказів;
• підготуватися до підготовчого засідання;
• контролювати розгляд заявлених клопотань.

Відзив не завершує захист у справі. Позиція може потребувати уточнення через нові доводи, зміну позовних вимог або подання додаткових доказів.

Що буде, якщо не подати відзив

Неподання відзиву не означає автоматичного визнання позову. Однак суд має право розглянути справу за матеріалами, які вже подані позивачем та іншими учасниками.

На практиці це створює ризики:

• позиція відповідача не буде системно викладена;
• докази можуть бути подані із запізненням;
• суд може не прийняти несвоєчасні матеріали;
• не буде заявлено про позовну давність;
• може бути втрачено строк зустрічного позову;
• не будуть заявлені необхідні клопотання;
• розрахунок позивача залишиться без альтернативної перевірки;
• справа може бути вирішена без участі відповідача.

Особливо ризиковано ігнорувати справу, яка розглядається у спрощеному провадженні без виклику сторін. У такому випадку письмові документи можуть бути основним способом викладення позиції.

Покроковий порядок підготовки відзиву

1. Отримайте повний текст позову та додатків.
2. Уважно прочитайте ухвалу про відкриття провадження.
3. Зафіксуйте дату вручення та крайній строк.
4. Перевірте вид провадження і дату засідання.
5. Розділіть позов на окремі вимоги та твердження.
6. Позначте факти, які визнаються.
7. Визначте спірні обставини.
8. Перевірте документи позивача.
9. Перевірте грошовий розрахунок.
10. Оцініть позовну давність.
11. Перевірте належність відповідача.
12. Зберіть власні письмові та електронні докази.
13. Підготуйте альтернативний розрахунок за потреби.
14. Визначте докази, які потрібно витребувати.
15. Підготуйте процесуальні клопотання.
16. Оцініть потребу в зустрічному позові.
17. Складіть відзив за логічною структурою.
18. Підготуйте попередній розрахунок судових витрат.
19. Сформуйте нумерований перелік додатків.
20. Направте копії всім учасникам.
21. Додайте докази направлення.
22. Подайте пакет до суду в установлений строк.
23. Збережіть підтвердження подання.
24. Контролюйте відповідь позивача та наступні строки.

Короткий чекліст перед поданням

• перевірено номер справи та суддю;
• зафіксовано дату вручення ухвали;
• правильно обчислено строк;
• зазначено дані відповідача;
• зазначено інформацію про Електронний кабінет;
• надано позицію щодо кожної вимоги;
• окремо зазначено визнані обставини;
• кожне заперечення пов’язано з доказом;
• перевірено розрахунок позивача;
• додано власний розрахунок за потреби;
• подано всі наявні докази;
• зазначено докази, які неможливо подати;
• підготовлено клопотання про витребування;
• перевірено позовну давність;
• оцінено необхідність зустрічного позову;
• зазначено позицію щодо витрат позивача;
• підготовлено власний розрахунок витрат;
• додано повноваження представника;
• відзив направлено всім учасникам;
• додано докази направлення;
• документ підписано;
• збережено підтвердження подання.

Типові помилки при підготовці відзиву

• не прочитати ухвалу про відкриття провадження;
• не зафіксувати дату її вручення;
• подати документ після закінчення строку без пояснень;
• написати лише «позов не визнаю»;
• відповідати на особисті образи замість позовних вимог;
• заперечувати очевидні факти без потреби;
• не дати відповіді на кожну самостійну вимогу;
• не перевірити розрахунок позивача;
• не додати власний розрахунок;
• залишити докази на пізнішу стадію без причини;
• не заявити про позовну давність;
• не подати клопотання про витребування доказу;
• не оцінити необхідність зустрічного позову;
• включити зустрічну вимогу лише до прохальної частини відзиву;
• не зазначити попередній розрахунок судових витрат;
• не направити копії учасникам;
• додати поштову квитанцію без опису вкладення;
• не перевірити статус електронного відправлення;
• не реагувати на відповідь позивача.

Коли потрібна допомога адвоката

Професійна перевірка доцільна, якщо позов стосується нерухомості, значної суми, спадщини, бізнесу, корпоративних прав, кредиту, трудового спору або сімейних відносин.

Допомога особливо важлива, якщо:

• до закінчення строку залишилося мало часу;
• матеріали справи мають значний обсяг;
• позивач подав складний розрахунок;
• докази перебувають у банку, нотаріуса або державного органу;
• потрібна експертиза;
• необхідний зустрічний позов;
• може застосовуватися позовна давність;
• справа розглядатиметься без виклику сторін;
• відзив уже подано із запізненням;
• потрібно оскаржити забезпечення позову.

Адвокат може:

• проаналізувати позов та ухвалу;
• визначити сильні й слабкі сторони позиції;
• перевірити докази позивача;
• підготувати заперечення щодо кожної вимоги;
• перерахувати заявлені суми;
• зібрати та систематизувати докази;
• підготувати клопотання;
• оцінити позовну давність;
• підготувати зустрічний позов;
• подати документи через Електронний суд;
• представляти відповідача під час розгляду справи.